Привітання Випускникам

Останній дзвоник пролунав.
Він довгий час нам всім співав:
Він кликав на урок, з уроку,
І так було щодень, щороку.
Ми вас вітаємо. Прощайте,
Про нас усіх не забувайте,
Ви педагоги – вищий клас,
Ми щиро любимо всіх вас!

Ми чуємо, дзвенить дзвінок,
І ось пройшов останній наш урок.
І в це чудове, урочисте свято,
Ви чуєте вітань багато:
Спасибі Вам, за те, що були з нами,
За те, що вчили нас роками,
За всю освіту що дали, -
Людину в нас ви зберегли!

Свято радісне прийшло
Школярі з сльозами,
Промайнуло 9 літ
Життя разом з вами.
Скільки було… не злічити
Різного за роки:
І читання, і пісні,
І шкільні уроки…
Друзів тут собі знайшли
І знання здобули,
Пам’ятайте вчителів,
Які з вами були!
Світ попереду відкритий
Вибирай дорогу!
І звичайно не забудь
Шкільного порогу!

Все починається із першого дзвінка
В далеку путь відчалюють всі парти,
А там, попереду, по круче будуть старти,
Й серйозніше будуть, а поки що…
Я пам’ятаю той дзвінок веселий,
Що продзвенів нам в перший раз,
Коли прийшли з букетом ми до школи,
У свій найкращий перший клас.
Не сумуй, що школа позаду,
Молодість – чудова пора,
Розваги будуть до упаду,
Бажаю щастя і добра!

Під дощем чи у спеку,
Та в відведений строк
В школі кожной весни
Є останній дзвінок.
Перший крок він сміливий,
Він — дорога у світ
Результати важливі
Шкільних прожитих літ
Він проводить у входу
У безмежність доріг.
У будь-яку погоду
Проведе за поріг.
Він стрімкий, він нестямен
Він — трамплін у життя
Він сигналить початок
Наших мрій відкриття.
Скільки в нім хвилювання
В далину кличе звон
Гіркота розставання і надій
Сподівань, мрій мільйон.
Під дощем чи у спеку,
Та в відведений строк
В школі кожной весни
Є останній дзвінок.

ЗАПОВІТ
випускнику України.
Не згуби в своїм серці "людину",
Світу "правди" неси полум'я,
Не цурайся,люби Україну,
Бережи своє чесне ім'я.
Розгорни соколинії крила,
Прапор "волі" здійми догори,
Хай несуть Твої дужі вітрила
Лиш могутні,попутні вітри.
Хай щасливою буде дорога,
Котру вибереш Ти серед всіх.
Пам'ятай і молися до Бога,
Душу хай не осквернює гріх.
Не забудь своїх друзів ніколи,
І затям, як святий "заповіт",
Що є мама,
є вчитель,
є школа,
Котрі вивели Тебе у світ.

Я пам'ятаю день і час,
Коли пішов у перший клас,
Коли за парту вперше сів
І першу лінію провів...
Як перше слово прочитав,
Як першу букву написав,
І перші вчительки слова,
Що хліб - усьому голова.
Повік залишаться в мені
Дитячі мрії осяйні,
Стежина в росяні поля
І перша вчителька моя.
Я пам'ятаю ту любов,
Що оживає знову й знов.
Подругу в білому вбранні,
Що часто снилася мені...
Я пам'ятаю день і час,
Коли скінчив останній клас.
Шкільний дзвінок у груди бив,
А я дзвонив, а я дзвонив...
Повік залишаться в мені
Юнацькі мрії осяйні,
Стежина в росяні поля
І перша вчителька моя

Дитино кохана, сьогодні в життя
Ти йдеш зі шкільного порога,
Чекає тебе нелегка і складна
Життєва негладка дорога.
Вклонися доземно своїм вчителям,
Hе буде таких більше в тебе,
Бажаєм лиш добрих стрічати людей,
І чистого, ясного неба.

Сьогодні у школі останній ви раз,
Як учні. Вже завтра - як гості.
Згадаєте школу в житті ще не раз,
І роки прості і не прості.
Доріг вам відкрилось багато в житті,
Вони всі - з шкільної стежини.
Та важко забути людині оті
Найперші школярські години.

Як вивчиш всі науки плідно
І прийде літо в рідний край
Не забувай, про школу рідну
Про вчителів не забувай.
Не забувай, як першу зміну
Боявся вранці ти проспать.
Як намагався на перерві
Устигнуть фізику списать.
Як на уроці фізкультури
Ти розбивав м’ячем вікно.
Не забувай, як усім класом
З уроків бігали в кіно.
Не забувай маткабінета,
Де плавав у дошки не раз,
Не забувай прийти щоліта.
До тих, хто щиро любить нас.
Як вивчиш всі науки плідно
І прийде літо в рідний край
Не забувай, про школу рідну
Про вчителів не забувай.