Привітання з Днем Перемоги

З нагоди СВЯТА ПЕРЕМОГИ!
Травневий день рахує мирні весни,
І ми йдемо до Вічного вогню,
Щоб в день святковий в спогадах воскресли
Ті, хто не зміг зустріти цю весну.
Нехай літа зупинять біг у вічність,
Нехай не кличуть в небо журавлі.
Щоб ветеранам низько поклонитись,
Ми знов до вічного вогню прийшли.

Біля братських могил
Не рідшає стрій
Кличе Вічний вогонь.
Плин років не порушить...
Хоча знову поменшало
Срібних сивин,
В серці пам'ять живе,
Зігріваючи душі.

Час і життя – вони безповоротні.
Перед минулим кожний з нас в боргу.
І день отой останній, безтурботний,
Дістався нам за дорогу ціну.
Його несли через буремні роки,
Нам часто снилися у сні, -
Той літній день, родина, мир і спокій, -
Цей найдорожчий спогад на війні.
За нього билися солдати до загину,
Він – плата і за тих, що полягли,
Він нам потрібний був за всяку ціну,
За нього ми вмирали і перемогли...
... Концтабори, могили свіжі, зони,
Хміль перемоги. Ми живі... Дійшли!..
Собі і рідним першим ешелоном
Той довоєнний день ми знову привезли.
Його шукав солдат і не знаходив, гинув,
В окопах перед боєм снився він у сні,
Він нам потрібний був за всяку ціну,
Його ми здобували на війні...

І буде так,
Так неодмінно буде:
На сцену вийде
В орденах старик —
Останній на планеті фронтовик-
І перед ним
Люб'язно встануть люди.
Він щиро розповість,
Солдат бувалий,
Як захищав
Наш батьківський поріг
Від німчури, від чорної навали,
Як наше сонце він
Для нас зберіг..
І піде він
У супровіді пісні,
З букетом квітів
У безвісну путь...
ЗАПАМ'ЯТОВУЙТЕ ЇХ,
Поки ще не пізно,
Поки вони
Серед живих живуть!

Як кажуть, ходимо під богом.
Коли вже чарка нас звела,
То всім і слава і хвала
За нашу спільну перемогу!

Що — минулі роки!
Вони в пам'яті містяться,
Дошкуляють і досі вони
Й невідомо, коли перебіситься
Біль триклятої нами війни.
Він лишився з минулого віку
І лишився, мабуть, на віки...
Щастя вам і здоров'я без ліку,
Земляки наші, фронтовики!

Що він ветеран, що у віці,
Забули місцеві боги...
Його поздоровили німці,
Колишні його вороги.
Забули його односельці.
У чуйності виросли роги...
Його поздоровили німці
З Днем Перемоги.

Які шляхи! Які дороги
Пройшли ви!.. Шана — на віки!
Спасибі вам за Перемогу,
Шановні наші вояки!

Була у нього мрія,
Народжувались плани.
І жевріла надія,
Й кровоточили рани.
Тепер війна подалі
Вже відійшла у часі.
Він береже медалі,
В яких звитяги часті.
Та ось медаль знаменна
„За взятие Берлина”,
Бо він в боях смертельних
Не падав на коліна.
У ті воєнні роки
На фронтових дорогах
У битвах – крок за кроком –
Кував він перемогу.
А нині він у черзі
За молоком і хлібом.
І враз почув тверезо:
„За що боролись, діду?”
Старе солдатське серце,
Мов кип’ятком обпарив.
Його в запеклім герці
І ворог так не ранив.
Враз голос, ніби з неба,
Довірливий, спокійний:
„Боролись ми й за тебе,
І всіх тобі подібних,
Щоб юнь жила достойно
І нам була підмога,
Щоб в майбуття пристойне
Стелилась вам дорога.
А черга – тимчасова,
Й твоя вина у цьому.
Достаток наш – не в слові,
А в дусі трудовому.
У чесній праці в полі,
На фермі, на заводі,
Бо руки в нас не кволі,
І дорікати – годі!

Довгождана Перемога
Нас до сонця підняла,
Нам осяяла дорогу
І снаги нам додала.
Темні сили ми розбили,
Назавжди здолавши гніт,
Перемога нам відкрила
Небувалий новий світ.
Спрямувала наші сили
На борню супроти зла,
Щоб цвіла і багатіла
Наша матінка-земля.