Прикольні Тости

У народі кажуть: коли не маєш те, що любиш, то любиш те, що маєш. То ж вип’ємо за те, щоб ми завжди мали те, що любимо.

За любов до старості
Вип’ємо по чарочці!

Діти - це наші квіти.
То ж вип’ємо за те,
Щоб чоловіки дарували квіти
Гарним жінкам!

Є бідні, є багаті... Є контрасти.
Так вже в державі нашій повелось:
Покрали все, що можна було вкрасти.
Дивись, і Президента вкраде хтось!
Вип'ємо за те, щоб у нас завжди було що поцупити, й за те, щоб у цьому не було потреби!

Знайоме вам
Зомліле слово «ах!»
Від почуттєвої навали?
А вас носили на руках?
А вас так палко цілували?
Вип'ємо за медові вуста чоловіків і за надійну міць їхніх рук!

На душі у нього зранку поночі.
Ти, красуне, зваж це... Недарма
Він тобі хотів зробити боляче
Тим, чого у нього вже нема!
Вип'ємо за те, щоб у нас завжди було оте!

Бабця лікареві все
Принесла, що мала:
— Щось у грудях душу ссе,
Щось печінку смале!
Зуби висипались вмить,
Ниють мої ніжки.
Тут — стріляє,
Тут — болить.
Голова — мов діжка!
Відповів їй лікар-спец,
Мов ошпарив кулями:
— Дорогенька! Це — капець!
Капець — не лікуємо!
Вип'ємо ж за всемогутню медицину!

Став він надто діловим.
В справах грузне!
Але замість голови
має... гузно!
Давайте вип'ємо за людей з головами!

Бридко й соромно — Чи не цабе!
Аж душа пломеніє, палає...
Я сьогодні полаяв себе,
Як ніхто мене досі не лаяв.
Що бездарно прожив цю добу,
Що сміявся з каліки, мов блазень,
Що нічого в собі не здобув,
Що знайому нізащо образив.
Справедливість — це діло святе.
Принагідно хай совість палає.
А себе я полаю й за те,
Що раніше себе так не лаяв!
Вип'ємо ж за щиру, нищівну самокритику!

Мужики! Це дійсність, не уява.
Вже й круті подейкують: ось-ось
Буде свято ще одне — «халява»
От коли ми, хлопці, нап'ємось!