Прикольні Тости

Розбився корабель. Загинули всі люди.
Та врятувався все ж таки один.
Моряк бувалий. Дядько крутогрудий.
Голубоокий велетень. Блондин.
До острівця прибили його хвилі.
А там — дикунське плем'я із жінок.
Вони його, як ворога, схопили
Й поволокли, звичайно, не в шинок.
Під скелею, в кільці, — жіноче віче.
В ім'я святого Сина і Отця,
За всі гріхи всесвітні, чоловічі
Карати треба велетня-ссавця!
Одні кричать нестямно:
— Каструвати!
А інші — інше:
— Жили — на моток!..
І зрозумів до дерева прип'ятий:
Лишилося життя лиш на ковток!
І попросив він слова у горилок:
Мовляв, не проти звинувачень злих,
Та бажано, щоб виконала вирок
Найневродливіша, яка є серед них.
Поміркувало віче. Зголосилось.
І почалось...
Таке — хоч вовком вий!
Шукають й досі жінку некрасиву,
А той моряк і досі ще живий!
Вип'ємо ж за некрасивих, які рятують наші долі!

— Скажи, дідусю, а тобі
Відомо, невідомо,
Хто оці люди, голубі?
— Десантники. З дурдому!
Вип'ємо ж за винахідливість наших дідусів!

Син питає якось маму Зіну:
— Привезли мене ви в це село.
Кажуть, що купили в магазині.
А почом було тоді кіло?
Вип'ємо за розумних дітей!

У черзі чув, біля дверей,
Питання, гнуте, як підкова:
— Ви випадково не єврей?
— Єврей.
Але не випадково!
Вип'ємо ж за святе діло, за інтернаціоналізм!

Любов у житті — це свята лихоманка.
Ніхто не ховає захоплень своїх.
У кожного є і дружина, й коханка,
Й по-різному кожний покохує їх.
Англійці — дружинам дають перевагу.
Француз — у коханки і днює, і спить.
А німець — той порівні ділить увагу.
А ми — ні туди, ні сюди.
Нам би — пить!
Вип'ємо, панове, за непохитну мужність наших співвіт­чизників!

Чоловік у мене — без халтури,
Полюбляє читку голосну:
Він читає секс-літературу,
Доки я міцненько не засну.
Бабоньки! Вип'ємо за неграмотних партнерів!

Усього у нас по вінця.
В тому й є життєвий смак...
Хто, як кажуть, жив при німцях,
Той живе й сьогодні так!
Вип'ємо ж за наш добробут, за наше благополуччя!

Час, як кажуть, зрикошетив,
Й тости дали жару:
Всі стояли на фуршеті,
Потім — всі лежали.
Вип'ємо ж за те, щоб ми завжди були стоячими!

Прийдешній день...
Що ж він нам принесе?
Я марно і хвилиночки не згаю...
Коли бракує часу —
Я встигаю все.
А лишок є —
Поїсти не встигаю!
Вип'ємо ж за те, щоб час був нашим другом, щоб ми зав­жди, скрізь і все встигали!

Ну, й мужик пішов, їй-богу!
Кладеш під себе — диха ледь.
На себе — пада на підлогу.
Постав на ноги — піде геть!
Вип'ємо за чоловіків, які не падають з ліжка!