Привітання з Європейським Днем Сусідів

Добре,  як  добрі  сусіди
 Не  страшні  тоді  нам  біди
 Більше  сусід,  як  рідня,
 Бо  здибаємось  щодня.
 Треба  солі  чи  олії,
 Чи  обговорить  події,
 Що  відбулися  недавно...
 Переходять  вони  плавно
 У  тривалі  посиденьки,
 Бо  хтось  спік  вже  солоденьке  :
 "  А  може  поп'ємо  чаю?
 Я  сьогодні  пригощаю!"
 Газди  йдуть  на  перекур,
 Після  різних  процедур,
 Чи  там  цвях  в  стіну  забити,
 Місце  шафи  замінити
 У  кімнаті  на  нове,  -
 І  заміть  ,  -  все  без  "лаве".
 Чи  хвороба  там  приміром...
 Враз  життєвим  еліксіром
 Без  рецепту  в  один  день
 Вилікують,  як  кремень,
 Міцно  станеш  на  своїх,  -
 Лікар  би  не  допоміг.
 Чи  пораду  мудру  дати,
 То  в  Інтернет  заглядати
 Я  скажу  вам  не  резон,
 Навіщо  вам  той  полон
 Різношерстної  реклами
 Розкиньте  разом  мозгами,
 Вірне  рішення  найдеться
 І  питання  утрясеться.
 З  сусідом  плече  в  плече,
 Бо  життя  разом  тече!

Я  люблю  своїх  сусідів.
І  себе  я  теж  люблю.
Але  іноді  зриваюсь:
В  батарею  стукочу.
Вони  всі  прекрасні  люди.
Просто  радість  аж  бере.
Але  іноді  буває,
Щось  в  середині  реве.
Особливо  полюбляю,
Коли  хтось  ремонт  почне.
І  прекрасно  оспіває
Небо  зоряне  нічне.

Жили-були  сусіди-друзі
Бабло по закордонах заробляли у потузі
Та якось розійшлись шляхи їх" голопузі"
Бо через гроші в Світ дивились-осорузі
Один пішов у Владу,
Бо хотілось  заробити
Другий - в Канаду ,
Щоб у те саме лайно ступити.
Але зустрілись років через  дев'ять
Вже на земельці Рідній,
Щоб  потеревенить
Казав той із Канади,
Що хотів би будуваться
А той що з Влади "камені кидав",
Щоб спотикаться
Чому ж так вийшло
Люди поміж ними у цій смуті?
Бо різнії ментальності
За ці часи були здобуті !
Той що з Канади
Заробив майже так само,
Як той, що з Влади
"Чесно" працював й "віддано"
Один платив податки у Канаді,
Другий - і п'янки,й хабарі
Влаштовував при Владі.
Бо чесно мало хто
Тут хоче заробити
Аби лиш на сусіда
В заздрощах глядіти.

Сусіди в мене є закляті "машиністи"
До техніки великі активісти
Усе би мили, драяли ті свої "тачки",
Стояли б коло них навколо рачки
І про політику глумливо міркували
Й чого це вірші я пишу такі нездалі
А як можливо із такими" товстошкірими" боротись
Їм лиш би язиком" молоти","приколотись"
Казать:"У когось "криша їде", - підбоченясь,-
Писав би про любов?", - дивлячись, "тороченясь"
Їм "пофіг" - Громадянськеє Суспільство
Бо головне щоб у подвір'ї
Якеєсь було дійство
Бо як вже виросло
З московським ресторанним "єтікєтом"
Так з рота й "дрище" мовним "парітєтом"
А Інтернет помийною ямою називає
Мабуть помиї там тільки й шукає
Бо як шукало б чогось путнє
Той й  розум був ясний, не каламутний.

У сусіда хата біла,
У сусіда жінка мила,
А у мене ні хатинки,
Нема щастя, нема жінки.
А у мене ні хатинки,
Нема щастя, нема жінки.
Є у мене сусідонька —
Люба, мила дівчинонька,
Та не знаю, що робить,
Бо боюсь туди ходить.
Та не знаю, що робить,
Бо боюсь туди ходить.
Сідлай, хлопче, вороного,
А собі бери другого,
Та поїдем погуляєм,
У сусіда побуваєм!
Та поїдем погуляєм,
У сусіда побуваєм!
«Будь здорова, сусідонько,
Люба, мила дівчинонько,
Ой яка ж ти гарнесенька,
Як сніжечок, білесенька!
Ой яка ж ти гарнесенька,
Як сніжечок, білесенька!»
«Годі, годі жартувати,
Ось іде і стара мати!»
«Ой здорова будь, матусю,
Я приїхав по Ганнусю!
«Ой здорова будь, матусю,
Я приїхав по Ганнусю!
Ой здорова будь, матусю,
Я приїхав по Ганнусю,
Хочу буть тобі ріднею,
Ти будь ненькою моєю!
Хочу буть тобі ріднею,
Ти будь ненькою моєю!»