Привітання з Днем Шоколаду

Занесено вулиці, площі, двори
Не снігом, а білим крихким шоколадом.
І стружка кокосова сипле згори,
Вкриваючи тихі мої вечори,
Залишені вогким гірким листопадом.
Мені слід боятись самотніх ночей,
Мені слід би плакати - я ж усміхаюсь,
Бо каре тепло ллється з рідних очей,
Хоча за стіною широких плечей
Навряд чи від світу колись заховаюсь.
Я цього й не прагну: за себе й сама
Умію віддавна уже постояти.
Триває моя неймовірна зима:
Смакую її, ніби болю нема,
Смокчу, мов льодяник із запахом м'яти.
Шалійте, морози - я п'яна від вас!
Покваптесь, бо місяць цей буде коротким.
Кохай, моє серце! Зупиниться час,
І може, залишиться вперше для нас
Цей лютий навік екстримально-солодким.

Тане у руці білий шоколад. 
Знов тобі скажу я щось невпопад. 
Хоч його тепер ніжно пригублю, 
Хочеться ж тебе... І я знов в жалю. 
Тануть молоком зорі у вікні. 
Мiсто уже спить... Сна нема мені. 
Я в вікно дивлюсь й згадую тебе. 
Трохи посиджу – так і ніч мине. 
Тихо пригублю білий шококлад – 
Але все одно більш нема розрад, 
Бо ніщо мені не замінить дні, 
Коли при тобі танула тоді.

Хтось галактики вивчає у потужний телескоп.
Хтось мікроби розглядає в електронний мікроскоп.
Я погодився б охоче на складний експеримент:
Їсти шоколад до схочу замість супу і котлет.
В шоколаді помічаю переконливий ефект:
Неймовірно розвиває хитрість, спритність, інтелект.
У дослідженнях існує прикрий лиш один момент, —
«Тато-банк» не фінансує цей складний експеримент.