Привітання з Днем Дружби

Дружить хмарка з дощиком:
Носить воду горщиком.
Дощик — із травичкою,
А трава — з копичкою,
А копиця — з коником,
Що гасає з дзвоником.
А іще — з телятком,
Баранцем, лошатком.
Всі вони — з Даринкою,
Дівчинка — з хмаринкою,
З тою, що із дощиком
Носить воду горщиком.
Ось замкнулось дружнє коло,
Подружились всі довкола.

Ніколи не деріться,
Ніколи не сваріться –
Бо прийде час, прийдеться
Друг з дружкою мириться.

Одиноко. Нікого навкруг.
Замела всі дороги зима.
Жодних гостей і шансів на рух.
Накриває, як ночі пітьма,
Хвиля роздумів: хто тобі друг,
Бо здається, що друзів нема.
Хоч копай, хоч мети – все дарма.
Надто глибоко в’їлася фальш.
Заметіль, навпаки, відкрива
Досі схований дружби муляж.
Можна б пити корисність до дна,
Та питво це – ніяка не блаж.
Занесла всі стежки заметіль.
Чорна кава парує теплом.
Чи байдужість, чи втомлений біль
Визирають в холодне вікно.
Втім, прокласти дороги нові
І зробити в житті перелом,
Як ніколи, є шанс, навіть ціль –
Треба чистити сніг все одно.

Помирились сонце з хмарою, 
І тепер танцюють парою. 
Ллється дощ, і сонце світить, 
Усміхаються їм діти. 
Райдуга місток зробила - 
Сонце з Хмарою здружила. 
Хай з них приклад беруть діти. 
Треба дітям всім дружити.

Я часто помилятись стала,
Стає постійно важче й важче жить.
Я "друзів" ще недавно безліч мала,
Та всі розбіглись в першу важку мить.
Усі крім тих, кому вклоняюсь досі
Хто розділяє всі мої шляхи.
Всім тим, чий із любов"ю докір,
Вплітається в характер нелегкий.
Всім тим,хто цінував довіру,
Хто вмів то берегти в душі.
Всім тим, кому завжди я вірю,
З ким є моменти і сумні й смішні.
Вони уміють буть завжди потрібні,
Творити настрій, що безслідно зник.
Для них у серці місце відповідне,
Якому важко й боляче без них.

Та гуляти неможливо –
Почалася сильна злива.
Я не буду сумувати,
В мене іграшок багато.
Нам їх вистачить на всіх -
Друзів запрошу своїх,
Будем бавитися разом,
Закінчиться дощ тим часом.
Треба чоботи взувати
І гуртом іти гуляти.
Де глибока, де не дуже –
Всі ізміряти калюжі!
А поки дощ холодний лив,
Я річ важливу зрозумів:
Хто один – завжди сумний:
В непогоду, в день ясний.
З другом все стає чудовим,
Навіть в зливу кольоровим!