Привітання на День Танго

Червоний  атлас...
...і  вогнем  горить  все  тіло,
Шалена  пристрасть...
...вибух  почуттів,  гра  тіней,
Слова  тут  зайві...
...Темно...Очі  в  очі,
Дві  долі...
...Танго...Танго  ночі.
Чуттєві  рухи...Близькість...
...близькість  до  безкраю,
Кохання  танець...
...Відстані  немає,
Слова  тут  зайві...
...Темно...Очі  в  очі,
Дві  долі...
...Танго...Танго  ночі.

Па – падолистом, тактом і хистом,
Руку у руку, плече до плеча.
Котиться нота в спраглі ворота,
Музика йде від ключа до ключа.
Ласкою марячи, вовче і заяче,
Боже і грішне. Пани і раби.
Б’ються акорди, душі мов хорди,
Аури вічні з подушок роби.
Сниться – не сниться: в косах косиця...
В небо, в безодню, назад і вперед,
То замовкаючи, то воскресаючи,
Словом палаючим капає мед.
Небом і долом коло за колом
Шепіт і трунок, і темінь, і ти...
Тільки б не збитися, чи не розбитися,
Тільки б до сліз забуття довести.
Світлими кадрами над простирадлами
Доторком, подихом, помахом крил...
Певною мірою – танець над прірвою,
Щастя й нещастя, безсилля і сил.
Жаром і холодом, брудом і золотом.
Ніжності ріки, цілунків мости...
Небом і долом коло за колом,
Казка і трунок, і темінь, і ти.

Па – падолистом, тактом і хистом,
Руку у руку, плече до плеча.
Котиться нота в спраглі ворота,
Музика йде від ключа до ключа.
Ласкою марячи, вовче і заяче,
Боже і грішне. Пани і раби.
Б’ються акорди, душі мов хорди,
Аури вічні з подушок роби.
Сниться – не сниться: в косах косиця...
В небо, в безодню, назад і вперед,
То замовкаючи, то воскресаючи,
Словом палаючим капає мед.
Небом і долом коло за колом
Шепіт і трунок, і темінь, і ти...
Тільки б не збитися, чи не розбитися,
Тільки б до сліз забуття довести.
Світлими кадрами над простирадлами
Доторком, подихом, помахом крил...
Певною мірою – танець над прірвою,
Щастя й нещастя, безсилля і сил.
Жаром і холодом, брудом і золотом.
Ніжності ріки, цілунків мости...
Небом і долом коло за колом,
Казка і трунок, і темінь, і ти.

Для танго потрібні двоє.
 Ся ніч догорить, як Троя,
 Згорнуся тугим сувоєм,
 Розкручусь, немов спіраль.
 Троянду в губах затисну –
 Аж крапелька крові зблисне,
 І скотиться вниз намисто,
 І птахом злетить вуаль.
 І сукня злетить до чорта,
 Волосся - як птаха чорна -
 Пригорне тебе, огорне
 Круг шиї, немов аркан,
 Полиновим сном задушить,
 Цілунками вийме душу,
 І знову стискати змусить
 Судомно тендітний стан.
 Мій трепетний ніжний мачо,
 Міцніше тримай – не плачу!
 Це танго, що смерть неначе –
 Півкроку, і крок, і мить…
 …Паркету слизька арена,
 Палає зоря зелена,
 Ти кличеш мене: Єлена…
 А Троя горить, горить…
 Для танго потрібні двоє.
 Розділені, як горою,
 З тобою, німий герою…
 Шаленство вугільних кіс,
 І зливи травневий безум,
 І ранок, пропахлий безом,
 І вигук, відтятий лезом,
 Летить через сон: «Паріс»…

На асфальті жовті дами
Кружляли танго із теплим вітром.
Тепло прийшло... І цими днями
Я ожила. Я все ж розквітла.
Розквітла осінь зі своїм златом,
Мінливий настрій одразу зникає -
Я все ж навчилася відпускати
Свою печаль... Її вітер зриває.

І знов з'єднались в одну оману
О, дивне танго, - і сум і пристрасть.
Пливу на хвилях твого туману
Згубила керму, спалила пристань!
І б'ється серце, і гнеться тіло,
В твоїм повільнім і п'янім вирі -
Блакитне сонце мені світило,
А буде чорне, а може й сіре ...
Чекає прірва на кожнім схилі -
Та сум і пристрасть манять так п'яно.
Пливти все далі, віддавшись хвилі,
Та завтра, вранці, під перший промінь
Зрадливе танго, твого туману.
Мені не пристрасть туманна сниться -
Зоріє ясно в чаду і втомі,
О, світла ніжність, твоя криниця.