Привітання з Днем Планетаріїв

Нічною порою вдивляюся в небо.
Десь там, у ясній далині,
Мені усміхається лебідь зірковий
І космос співає мені.
А зірка Венера, цариця ранкова
Все бродить в небесній імлі
І дядечко місяць, якийсь пурпуровий
Виблискує в темній далі.
Я бачу, як Шляхом Чумацьким
В казкових возах щось везуть.
Сатурн і Юпітер відсвічують хвацько
І навколо Сонця відмірюють путь.
По небу нічному живе усе бродить:
Скорпіони, і Раки, Леви
І дід Водолій усе тризубом водить,
Зірки полива без потреби.
Здається, лиш руки здійми
Достанеш до Космоса краю
І небо гукає: "Іди і візьми"
І я невідомість благаю:
Боже Святий! Ти десь там, в небесах
Скажи. Чи я бути там можу?
Бо тут, на землі, хтось стоїть на часах
І долями всіми ворожить.
А я тут, у низу - порошинка часу.
Відблисну і згину за мить
І десь моя доля у Космосі древнім
Від швидкості певно згорить.

Як біла хмара - тисячі зірок,
Над полем танець хороводять.
Піду вночі шукать ставок,
Вони мене назад приводять.
Дивилися на них батьки,
Легенди нам розповідали.
І дивувались їм діди,
І солов'ї пісні співали.
Орієнтиром був у морі
І чумаки по ньому йшли.
Ув'язнені шукали волі
І моряки по ньом пливли.
Як напливають небом хмари,
Себе не добре почуваю,
Бо я пастух зірок отари -
Звіздар. Душею відчуваю...