Привітання на Івана Купала

На Івана, на Купала, що Іван діє?
Гречку сіє.
У нашої гречки гарні вершечки.
Що Іван діє? Пшеницю сіє?
У нашої пшениці гарні косиці.
Було б тобі, Іванку, не купатися.
Було б тобі , Іванку, з нами не гратись.
Хлопці: Ой на Івана, на Купалочка
Не виспалась Наталочка
Погнала бичка, дрімаючи,
На пеньки ніжки збиваючи.
Приточи, Боже, більше ночі
На Наталоччині гарні очі.
Дівчата: Ой сіно, дівчата, сіно
Щось на наших хлопців насіло,
Понадувались, як сичі.
Посідали з батьками на печі.
Хлопці: Йшли дівчата межею
Стріли “відьму” з хвостом за нею.
Купальської ночі видрав чорт “відьмі” очі.
Щоб жито не заставала, щоб корів не чарувала.
Хлопці: Ставлять Мар’яну – солом’яну ляльку
Наша Мар’яна Купалочка
Посеред ріки купалася,
На бережку сушилася
Вийшла на вулицю, хвалилася!
Мар’яна: У мене личко, як яблучко
У мене брови чорнесенькі –
Зовсім я дівка гарнесенька.

В  ніч  на  Івана,  в  ніч  на  Купала
Сіра  зозуля  недобре  кувала…
В  ніч  на  Івана,  в  ніч  на  Купала
Біля  калини  на  тебе  чекала…
В  ніч  на  Івана,  в  ніч  на  Купала
Місяць  з’явився,  більше  не  ждала…
В  ніч  на  Івана,  в  ніч  на  Купала
Папороть-квітку  одна  я  шукала…
В  ніч  на  Івана,  в  ніч  на  Купала
В  темному  лісі  довго  блукала…
В  ніч  на  Івана,  в  ніч  на  Купала
Мавок  зустріла,  з  ними  співала…
В  ніч  на  Івана,  в  ніч  на  Купала
Росяні  квіти  в  віночок  вплітала…
В  ніч  на  Івана,  в  ніч  на  Купала
Віночок  наділа  і  Мавкою  стала…

Через роки пливуть вінки
У ніч купальську влітку
Та крізь віки мандрівники
Шукають диво-квітку.
А я в минулому житті
Знайшов її вогненну,
Природи звуки золоті
Проносяться крізь мене.
Душею відчуваю я
Цю музику чудову
Та розумію солов’я
Молитву вечорову.
Зумів безцінний скарб знайти,
Що серце відмикає,
Бо квітне папороть для тих,
Хто знає, що шукає.

Ой  в  ніч  на  Івана  та  й  на  Купала 
Красна  дівчина  долю  шукала, 
Ту,  що  їй  мама 
В  колисочку  клала. 
В  ніч  на  Івана,  в  ніч  на  Купала 
Снився  їй  спалах  — 
Дівчина  встала. 
Бігла  крізь  терни, 
Терни  тернові, 
Ніженьки  ніжні 
Сколола  до  крові. 
Впала  додолу  крові  краплина, 
Стала  в  тім  місці  біла  калина. 
Біла  калина  в  цвіті  зірчастім, 
Красна  дівчина  здибала  щастя  — 
Мамину  мову, 
Пісню  ранкову… 
Ой  на  Івана  та  й  на  Купала 
Дівчина  долю  в  росах  купала.