Привітання з Днем Рибака

Хтось хоче щуки,
Хтось— тарані,
Хто — омулька,
Хто — карася.
Та пам'ятайте,
Рибомани:
Найкраща риба —
Ковбаса!

День рибалки — невід на просушку,
Щоб позбутись повсякденних втом.
Й під тверезу, найсмачнішу юшку,
За рибалок вип'ємо гуртом!

Про такого брехунця
І Любчик не чула:
Він спіймає окунця
А кричить: - Акула!!!
Карасиків зловить три
(Рибка золотиста!)
Нелі каже: - Очі втри,
Тут у сумці триста!
Як піймає щучку раз –
Щученя нещасне,
Міланчику повсякчас
Гука: - Леле, нене,
Ти ловити, синку, вчись
Вчись ловить у мене!
О такий він молодець
Наш рибалка брехунець!

... О люди добрі! Що за день?
Ми всі співаємо пісень!
Від Латориці до Дніпра
Лиш чутно: „Василю-УРА!!!”
Рибалку Василя вславляєм
Що ловить рибку день при дні, -
В болоті, озері, в Десні
На Волзі, в Прип’яті, в Амурі,
Де плавають всі товстошкурої
Кити, акули, крокодили,
Ще й велетенські піскарі...
Він гарбає їх що є сили
І денній, і в нічній порі.
А Любчик – жіночка – ридає,
Свого Василька не пускає,
Щоб крокодилів не ловив!

Один  Рибак  раненько  дуже  став
І  вийшов  в  море  та  розставив  сіті,
А  перед  тим  приманки  накидав,
Щоб  риби  повні  трюми  наловити.
Вернути  славу  треба  Рибаку
Неперевершеного  майстра  свого  діла,
Він  вже  ним  був,  та  може  з  рік  тому
Його  човен  у  морі  потопило.
Склепав  новий,  добротний  хоч  не  дуж,
Та  все  ж  надійний  і  великі  трюми.
«Отож  наловлю  риби,  ввірву  «куш»,
Поки  сусіди  кинулися  думать».
А  їм  то  думати  і  є  якраз  про  що,
Бо  сіті  їм  ще  нові  не  зв’язали,
А  ті  що  були  -  рвуться  всі  чогось
І  риби  з  того  лову  дуже  мало.
А  наш  Рибак,  то  тим  не  задававсь,
Він  їхні  сіті  зцупив  -  і  до  моря,
Десь  там  зашив,  там  трішки  підлатав,
Кинув  в  човен  і  -  бачили  героя!
Ото  він  зараз  риби  накладе,
Що  всі  ураз  роти  пороззявляють,
Поки  вони  там:  що  купить  і  де  -
То  він  усіх  на  сміх  повиставляє!
Він  вже  тут  мав  знайомих  карасів,
Що  приводили  косяки  у  сіті,
Лишень  їм  трішки  нині  «підмастив»
Й  вони  поплили,  щоби  відробити.
А  сіті  в  нього  завжди  були  так
Ізв’язані,  щоб  ті  в  них  не  попались,
Бо  карасі  маленькі  і  Рибак
Морською  рибою  лиш  набивав  причали.
Та  тут  маленька  сталася  біда,
Як  він  ті  сіті  «штопав»  зовсім  рвані,
То  очка  в  них  зтягнулись  по  краях,
Та  відмовлятись  не  хотів  від  плану.
Ото  закинув  сіті,  потягнув,
Набив  всі  трюми  і  прибув  на  пристань.
А  як  вже  потім  в  човен  заглянув  -
То  і  побачив,  що  він  ненавмисно
І  своїх  карасів  всіх  погубив,
І  що  вже  більш  не  варто  сподіватись
Щоб  ще  один  успіх  такий  зробив,
Та  й  в  море  тепер  нічого  пускатись.
Мораль  така:  Як  служиш  ти  комусь
І  гнеш  на  нього  вірно  свою  спину,
Дивись,  щоб  сам  ти  не  попавсь  в  якусь
Для  інших  сплетену,  тобою  ж,  павутину!

Вітаю із Днем рибалки!
Бажаю щоб садки від карасів тріщали
І юшки йшов приємний аромат,
Щоб на Сулі не раз стрічались
І без плотви додому не вертались!