Привітання з Днем Народження

Закувала зозуля в саду-
Сповістила про радісну дату,
Хай дарує мерцю весну
Ювілею урочисте свято.
Усміхається щастя життя
У безмежжі краси і любові,
І хай довгі, прекрасні літа
Квітнуть, наче троянди чудові!

Місяць в небі, наче срака...
Зорі видно де не де.
У дворі насрав собака...
З днем народження тебе!!!

Нехай в житті все буде, що потрібно,
Без чого не складається життя:
Кохання, щастя, вірні друзі
І вічно юна, нестаріюча душа.

Якби зійшлися дві зорі
І райдуги сплелися в перевесло,
Тобі б, напевно, гори золоті
В дарунок ми тобі принесли.
Але не немочі людські
Не здійснено свого бажання,
Отож. Прийми Ти від душі
Палке і щире привітання!
Хай зло далекими стежками обминає,
А успіх супроводжує в усьому і завжди
Нехай в душі тільки весна буяє
Без клопотів, печалі і журби.
В житті нехай все буде добре
Без чого не складається життя:
Любов, здоров’я, щастя, та
Щира, добра й людяна душа!
Многая і благая літа!!!

Десь ведмідь хропить в берлозі,
Хтось накакав на дорозі,
Чути стогін де не де,
З Днем народження тебе!

В день Вашого ювілею приносимо
Вам свої привітання.
Добра і радощів бажаєм,
Здоров’я Вам на всі літа !
Хай сонце весело Вам сяє,
Хай квітне в серці доброта.
Хай світять Вам життєві долі,
Хай обминає Вас журба.
Бажаєм Вам від всього серця
Любові, щастя, і добра.
Многая і благая літа.

Хай здоров'я, радість і достаток,
Сиплються не мов вишневий цвіт
Хай малює доля з буднів свято,
І дарує Вам багато літ!

Які місця! Які краї
На нашій змученій землі!
Хотіли орди звідусіль
Забрати в нас і хліб, і сіль,
Як в тридцять третім, друже-брате,
Нам «дозволялось» помирати
Від голоду…
Та ми не вмерли!
Ми – живі!
І пам’ятатимем до скрону
Яку тримала оборону
Сердешна наша Україна.
Від друзів нинішніх і пізніх.
Та цур їм, пек…
Їм шлях у пекло,
А ми співаєм, що не вмерло
Добро і правда.
А сини
Святої неньки України
І кузнях щастя їм кують
І вже ніколи і нікому
Своє – святе! – не віддадуть!
Увесь мукачівський наш люд
Знає  напевне: ________ (прізвище)
Прийшов із Вінницького краю
А хто не знає, хай послуха,
Якщо у нього добрі вуха!
Там, кажуть, люди роботящі,
Поля, лани, а не якісь хащі.
Там сіють, кажуть, буряки
А з них той цукор виробляють.
Що в чай кладуть…Ну, а буряк
Годиться може, й на первак.
_______ (ім’я, по батькові) в тім краї
У сороковім народився…
І достеменно ми не знаєм,
Чи він хрестивсь, чи не хрестивсь.
Та знаєм певне: він незмінно
Учивсь у школі на відмінно,
Потім закінчив інститут
Тепер він наш, тепер він тут!
Вознісся високо-високо
Коріння тут пустив глибоко:
Жона, донька, маленький син,
Що вже сяга до двох аршин.
А скільки друзів він тут має!
Комп’ютер навіть не витає!
Вся компанія велична -
Лікарня залізнична
Вам, в день народження, привіт
І побажання: - Сотню літ
Пожийте з нами, попрацюйте
За дріб’язки не критикуйте,
Бо ж спотикаються в імлі
І найсвятіші на землі.
Ми ж не святі, ми люди грішні,
Для нас слова найбільш утішні,
Коли ви мовите до нас:
- Оце порядок! Оце клас!
В палатах всюди чисто-чисто,-
Сестрички завжди у труді,
А в лікарів тепліють очі,
Коли вони удень чи в ночі,
Зі смертю борються…
За нас, за нашу Батьківщину,
За матір і її дитину
Горить любов, що серед нас
Посіяв Батько: Пророк – Тарас!
Здорові будьте, не журіться
До нас ви щиро посміхніться
Налийте в чарки Ви вина
За день цей вип’ємо до дня!

В добрий час – від Латориці до Дніпра –
Хай Вас минає зла година
Хай наша мати –Україна
Вам стелить путь лиш до Добра!
В тяжку, не лагідну годину,
Ви – делегат від України –
Братам – слов’янам з-за Карпат
Сказали щире слово:
„Брат! У Києві, а не в Москві
Ми всі господарі землі
На нашій, добрій, теплій ниві,
Де пращюри вже посивіли
Пшеницю сіяли і жито,
Щоб ворогом не було вбито
Росли і дбали про життя
Щоб все було в нас до пуття!”
В Мукачівській окрузі знають недруги і друзі
Що Антонович у нас (що казати-говорити)
Він людина – перший клас.
Знає діло як зробити,
Шапки чи сорочки шити,
Чи надути у машини
Продірявлені дві шини.
Чарку – другу десь хильнути,
До кумасеньки моргнути,
Вірний муж, дідусь, отець,
Одне слово – МОЛОДЕЦЬ!
Як іде – земля аж гнеться,
В небі Сонечко сміється:
- Та це ж – найкращий богатир
Не ввесь, християнський мир!

Черкащина, де зріс тарас,
Кобзар Вкраїни – Батько наш,
Де мудрий люд, моря – лани,
Ростіть козацькії сини…
Знайшовся дім там і для Вас…
Знайшлась таки тепленька хата,
Де на руках у мами й тата
Ви так швиденько підростали,
Невдовзі і на ніжки встали!
Майнули в Харків, і інститут,
І в тому місті, саме тут,
Влились в студентськую родину,
А потім Ви знайшли дружину…
За фахом лікар, ім’я Марта,
Найкращих компліментів варта,
Міцна в Степанівни рука,
Бо ж полонила козака.
В полоні довго не тримала,
Іринку Вам подарувала,
Пішли б на радощах на грець,
Бо вже Пилипович – отець!
Ми не співаємо єлей,
А Вам, на славний ювілей,
Бажаєм щиро і сердечно:
- Хай люди вклоняться Вам гречно
І чоловіки й молодиці,
Що ви на Львівській залізниці
(а разом з Вами трішки й ми!),
І від холери і чуми їх бережете…
Хай буде Ваша тепла хата
На щастя і добро багата,
Хай в Ужгороді і в окрузі
Вам тиснуть руки щирі друзі,
Щоб Ви з родиною цвіли,
Щоб бур’яном не поросли
Стежки до Вашої хатини…
Хай В Ужгороді і у Львові
Всі жителі будуть здорові,
А з ними всенька Україна –
Численна здружена родина! –
(дитина, мати, чоловік),
Що линуть в 21-й вік,
Міцніють, множаться, ростуть
І обирають вірну путь
До зір ясних…
Шляхи в них гожі
І з ними лікар на сторожі.
Не даром крутиться земля,
Коли в нас здружена сім’я…